Зарубіжна література 7 клас

 20.04.2022р.

Зарубіжна література

Тема:

Айзек Азімов "Фах". Роздуми про майбутнє людини і людства. Образ Джордана Плейтена. Проблема духовної реалізації людини.

Опрацювати матеріал блогу, уміти розповідати про життя і творчість письменника, прочитати повість "Фах".

Особистість письменника

Айзек Азімов (1920-1992) - відомий американський письменник-фантаст, популяризатор науки.

Місце народження:  м. Петровичі (Білорусь).

Громадянство: громадянин США.

Володіння мовами: ідиш, англійська. 

Освіта: Колумбійський університет.

Фах: біохімік, доктор наук, викладач Колумбійського та Гарвардського університетів, мав 14 почесних наукових ступенів і відзнак різних університетів світу

Військова служба: військово-морський флот (Філадельфія).

Найвідоміші твори: творчий набуток - 467 творів, серед найвідоміших творів збірка оповідань «Я- Робот» (1950), романи «Сталеві печери» (1953), «Оголене сонце» (1954), «Кінець Вічності» (1955), «Самі боги»(1972), оповідання «Фах» (1957) .

Секрети майстерності Айзека Азімова

Чернетки Азімов писав на друкарській машинці, потім набирав текст на комп’ютері і робив виправлення тільки один раз: «Це не через високу думки про себе», — пояснював він: «Я стільки маю ще написати, що, якщо буду засиджуватися над однією книгою, то не встигну зробити все».

Над кожною книгою він працював від початків до кінця, не вдаючись до послуг асистентів. Як зізнавався письменник, він багато чого зміг досягти завдяки працелюбству, наполегливості та любові до свого фаху: «Як стати справді плідним автором? Сама перша вимога полягає в тому, що людина повинна мати пристрасть до процесу творчості. Я маю на увазі; що він повинен мати пристрасть до того, що відбувається між роздумами про книгу і її закінченням.».

Особливості творчого методу Айзека Азімова:

 гуманістична спрямованість творів;

 прогноз і типізація рис характеру, які притаманні людям майбутнього; утопічний підхід до зображення світу майбутнього; розроблення жанру «роману-попередження»;

 філософські роздуми про розвиток історії як у майбутньому, так і в теперішньому; оспівування мужності і винахідливості людей, їхньої спроможності змінити й удосконалити світ.

«Фах» (англ. Profession) — науково-фантастична повість американського письменника Айзека Азімова, вперше опублікована у липні 1957 року в журналі «Astounding Science Fiction». Увійшла до збірки «Дев'ять завтра» 1959.

Сюжет    

    Автор описує суспільство на Землі у 66 столітті, де всі діти отримують знання через нейрокомп'ютерний інтерфейс. Земля постачає спеціалістів для Зовнішніх світів.

Найголовнішими подіями у житті дитини є:

• День Читання — дата у вересні, коли діти 8-ми років отримують навички читання;
• День Освіти — дата у листопаді, коли підлітки 18-ти років отримують певну Освіту із стрічки з професійними знаннями;
• Олімпіада — відбувається у травні, коли підлітки, що отримали Освіту, змагаються за вакансії запропоновані представниками Зовнішніх світів.

    Освіта, яку отримують підлітки, вибирається в результаті аналізу їхнього мозку і її неможливо змінити. Звичайне навчання вже давно не застосовується, оскільки воно довготривале і не могло гарантовано забезпечити потребу у спеціалістах для численних колонізованих планет. Для підлітка після отримання Освіти, залишитись на Землі вважається професійним провалом.

    Джордж Плейтен мріяв стати програмістом, оскільки попит на них у високорозвинутих колоніях зробив цю професію престижною. Після Дня Читання він читав набагато краще за інших дітей і, щоб збільшити свої шанси на визначення придатності його мозку до цієї професії, потайки читав книги про комп'ютери. Отримання знань традиційним шляхом вважалося недоцільним заняттям, оскільки могло не збігтися з професією, до якої найкраще пристосований мозок.

    На День Освіти йому несподівано повідомляють про неможливість його мозку отримати взагалі будь-яку Освіту. Його поміщають у спеціальний заклад для подібних неповноцінних осіб, де він проводить час у роздумах і за читанням книг.

    Через рік Джордж вирішує втекти, щоб звести рахунки із лікарем, що виявив його непридатність до професій. Заодно він відвідує Олімпіаду у Сан-Франциско, де бере участь у змаганнях його однокласник Тревіліян, що отримав Освіту «з кольорових металів». Тревіліян показує поганий результат, оскільки, як він повідомляє Джорджу, у його стрічці не було даних про спектрограф Бімена, а тільки про попередню модель. Тому Тревіліян приймає невигідну пропозицію, щоб не залишитись на Землі. Розсерджено він запитує Джорджа, яку той отримав Освіту і між ними спалахує бійка.

    Від полісмена Джорджа рятує незнайомий професор Ладислас Інженеску. На прохання Джорджа він влаштовує йому зустріч із високопосадовцем Новії — найпрестижнішої колонії.

    Новіанин скаржиться на вузьку спеціалізацію та високу вартість спеціалістів з Землі, але відмовляється від пропозиції Джорджа організувати навчальний процес на Новії, оскільки в колоніях немає ресурсів, які потрібно було б багато років витрачати та ще й без гарантії результату.

    Розчарований Джордж повертається до свого закладу і дізнається його справжню назву — Інститут вищої освіти. Тут збирають людей, які мають бажання та настирливість розвивати науку, а не покладатися на готові знання. Джордж був під наглядом інституту ще зі свого Дня Читання. Його втеча не була зупинена, оскільки була визнана корисною для усвідомлення ним необхідності справжнього навчання. Наприклад, під час втечі Джордж зрозумів, що Бімен, людина яка створила нову модель спектрографа, та й люди, що створили всі існуючі стрічки, не отримували власну освіту зі стрічок. Це все були люди здатні мислити оригінально.

    Доглядачі Джорджа в інституті були соціологами, психологами, істориками — теж людьми здатними до оригінального мислення, але вони врешті отримали Освіту за допомогою стрічок, оскільки не виявили такого бунтарського бажання отримати освіту самотужки і винаходити щось нове.