Зарубіжна література 8 клас

 31.03.2022р.

Зарубіжна література

Тема:

 Мольєр "Міщанин-шляхтич". Тематика і проблематика  "Міщанин-шляхтич".

    Опрацювати матеріал блогу. Виконати самостійну роботу за покликанням https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8874924

Особливості жанру й композиції п’‎єси «Міщанин-шляхтич»

    «Міщанин-шляхтич» - взірець «високої комедії» Мольєра. Твір поєднав у собі ознаки комедії обставин та комедії характерів: згідно з правилами комедії характерів у ній поставлено завдання розкрити морально-психологічний стан героя, а відповідно до комедії звичаїв були висміяні традиції, уподобання певних соціальних прошарків, передовсім буржуазів та аристократів.

    За змістом «Міщанин-шляхтич» є взірцем соціально-побутової комедії, в якій розкриваються норми моралі та спосіб життя аристократії та буржуазії часів Мольєра. Однак у творі наявні й елементи соціально-психологічної та любовної комедії, що обумовило її успіх у глядача.

    За правилами класицизму комедія має п’‎ять дій. Композиція п’‎єси підпорядкована правилу трьох єдностей: всі події відбуваються в домі пана Журдена (єдність місця) впродовж однієї доби (єдність часу), розвиток сюжету зосереджується навколо особи головного героя (єдність дії), переважна більшість героїв є носіями однієї домінуючої риси характеру (неоднозначним є образ головного героя твору). Комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою.

    За формою «Міщанин-шляхтич» - це комедія-балет. Мольєр ввів у п’‎єсу численні пісні, танці, музичні інтермедії, балет, завдяки чому здійснив розширення характеристик персонажів, увиразнивши ті чи ті риси їх вдачі, створивши необхідний емоційний колорит та пародіюючи тематику й стиль тогочасної салонної літератури. Жанр, створений видатним драматургом для придворних розваг, наповнився викривальним змістом.

“Міщанин-шляхтич” аналіз твору (паспорт)

Автор – Жан Батист Мольєр.

Рік написання – 1670 (Твір написаний на замовлення короля Людовика, який хотів висміяти турецькі звичаї. Це бажання було пов’язано з невдалим і вкрай принизливим прийомом посланників-самозванців турецького султана).

 

Літературний напрям – класицизм.

Жанр – соціально-побутова комедія, з елементоми любовної та соціально-психологічної комедії.

Тема – прагнення багатого буржуа Журдена потрапити до вищого товариства.

Основні ідеї – викриття соціальних і людських вад.

Головні герої – Пан Журден, пані Журден, Люсіль, Клеонт, Дорант, Дорімена, Ковєль, Ніколь

Всі події відбуваються протягом одного дня в будинку пана Журдена в Парижі.

“Міщанин-шляхтич” проблематика

• місце людини у суспільстві; чинники, якими це місце визначається;
• панівні моральні ідеали у державі;
• проблеми освіти, виховання, мистецтва, кохання, людської гідності та ін.

Основний конфлікт твору – конфлікт між пристрастю та розумом.

Художні особливості п’єси

різні види комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм, буфонада, фарс.

    Комедія писалася в рамках класицизму, в ній збережена обов’язкова для класичної  п’єси триєдність: єдність місця (будинок пана Журдена), часу (дія укладається о 24 годині) і дії (вся п’єса побудована довкола однієї головної ідеї). У кожному з основних персонажів підкреслена одна провідна межа в сатиричному перебільшенні.

Тема “Міщанин-шляхтич” — схибленість пана Журдена на шляхетності; критика аристократії і викриття рабського плазування буржуазії перед панівним класом.

Сюжет “Міщанин-шляхтич” 

    Пан Журден, буржуа середнього віку, батько якого розбагатів, торгуючи тканинами, має марнославне бажання стати аристократом. Він замовляє собі новий барвистий аристократичний одяг, демонструючи відсутність смаку, починає брати уроки із шляхетних мистецтв: фехтування, танцю, музики й філософії, роблячи дурня з себе, зі своїх учителів, і з шляхетних мистецтв. Його заохочує розорений аристократ Дорант. Він зневажає Журдена, проте потакає його ілюзіям, намагаючись вициганити в нього гроші для сплати своїх боргів.

    Журден мріє одружити свою доньку Люсіль з аристократом, але сама Люсіль закохана в міщанина Клеонта. Слуга Журдена Ков’єль з допомогою пані Журден, розсудливою жінкою, організовує інсценізацію — видає переодягненого Клеонта за турецького принца. Журден хапається за можливість поріднитися із закордоним монархом, його переконують, що як батько нареченої, він теж буде висвячений у дворянство. П’єса завершується церемонією цього гротескного посвячення, балетною сценою, відомою як «турецька церемонія».

 

Головна проблема, на якій побудований сюжет «Міщанина-шляхтич», відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися дворянинами. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, стилю поведінки, одязі, способу життя.

Композиція

Комедія складається з V актів.

• Експозиція (дія 1): знайомство з паном Журденом, який наймає вчителів, щоб навчитися аристократичних манер
• Зав’‎язка (дія 2): Журден хоче укласти шлюб з маркізою Доріменою, щоб отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні). Сварка вчителів через першість в освіті. Кравець одягає Журдена в  кумедний костюм, переконуючи, що це «останній писк моди» серед аристократів. Журден щедро всіх винагороджує.
• Розвиток дії (дія 3):  Дорант обманює Журдена, витрачає його гроші на дорогі подарунки маркізі від свого імені, бо і сам хоче з нею одружитися. Дружина Журдена хоче видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта Ков’‎єля. Журден проти шлюбу, бо Клеонт – міщанин, а не аристократ.
• Кульмінація (Дія 4) – Журден залицяється до Дорімени, але його дружина виганяє гостей. З’‎являється переодягнений Ков’‎єль і каже Журдену, його доньці має зробити пропозицію син турецького султана, а майбутнього тестя він посвятить у сан «мамамуші». Журден  щасливий – він нарешті стане дворянином. Відбувається комічна церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина турецького султана.
• Розв’‎язка (Дія 5): Журден дає згоду на шлюб Люсіль з Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь щаслива з Ков’‎єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до маркізи. Всі щасливі – переміг розум над дурістю. Комедія закінчується балетом.

“Міщанин-шляхтич” аудіокнига (скорочено)