Зарубіжна література 8 клас

    24.03.2022р.

Зарубіжна література

Тема:

Характерні ознаки класицизму як художнього напряму.

    Опрацювати матеріал блогу та підготувати коротке повідомлення або презентацію про життя і творчість Мольєра. Виконане завдання надсилати на електронну скриньку  vichastameri@gmail.com 

Характерні ознаки класицизму як художнього напряму

    Історична ситуація в Західній Європі XVII ст. сприяла розвитку класицизму як напряму в літературі й інших видах мистецтва. Виникнувши в Італії, класицизм швидко поширився в інших європейських країнах.

    У Франції класицизм яскраво виявився в різних видах мистецтва. За правління короля Людовіка ХІІІ та його першого міністра кардинала Рішельє абсолютна монархія зміцнилася. Кардинал успішно здійснював релігійні, політичні, освітні та мистецькі реформи, маючи абсолютну свободу дій. У 1634 р. була створена Французька академія, діяльність якої сприяла становленню класицизму як загальнодержавного напряму. Пропаганду класицизму, уславлення монархії та монаршої волі було покладено насамперед на театр. Першим стаціонарним театром у Франції був Бургундський отель. Пізніше з'являються й інші театри. У 1634 р. за ініціативи Рішельє в Парижі відкрився новий Театр Маре. У 1641 р. кардинал ініціював роботу щодо створення театру Пале-Рояль у Парижі.

    Для популяризації раціоналістичної естетики, формування державної ідеології Рішельє сприяв друку першої в Європі газети (1631). Але в політиці він відомий своєю жорстокістю та підступністю, здійснював нищівну податкову політику, що призвело до численних селянських повстань.

    Другий період становлення монархічної держави у Франції пов'язаний з іменем сина Людовіка ХІІІ, Людовіка XIV. Його правління характеризується розквітом монархії та всіх сфер економіки, культури й політики. Він називав себе «королем-сонцем», увиразнюючи думку про всевладність і багатство. «Держава — це я» — таким було кредо короля. Людовік XIV любив мистецтво, яке за його часів розцвітає. У палаці Пале-Рояль 1680 р. за наказом короля відкрився новий театр, що сьогодні відомий під назвою Комеді Франсез, який ще називають будинком Мольєра, бо там з 1661 по 1673 р. виступала трупа цього видатного драматурга.

Ф. де Шампань. Кардинал Рішельє. 1633-1640 рр.

    Філософською основою класицизму став раціоналізм (з латин. rationalis — розумний), учення в теорії пізнання, згідно з яким достовірні знання можуть бути отримані лише за допомогою розуму або з понять, притаманних розуму людини від народження. Класицисти вважали, що розум веде до істини, краси, добра й гармонії. Великою мірою сприяла тріумфу класицизму, насамперед у Франції, раціоналістична філософія Рене Декарта (1596-1650).

    Естетичним підґрунтям класицизму стала античність. В античних образах класицисти вбачали ідеали, які потрібно відродити в Нову добу. Отже, у творах класицизму розроблялися відомі античні сюжети, мотиви й образи.

    Класицистичні твори відзначаються високим ступенем абстрактності й узагальнення. Це мистецтво високої думки, ідеї і логіки.

Пале-Рояль. м. Париж (Франція). Сучасне фото

    У літературі простежується ієрархія жанрів, тобто чіткий розподіл творів на певні жанри: високі (ода, епопея, трагедія, героїчна поема), середні (наукові твори, елегії, сатири), низькі (комедія, пісні, листи в прозі, епіграми). Теми для творів високих жанрів — події загальнонаціонального й історичного значення, у яких брали участь царі, видатні діячі, придворні тощо. Ці твори писали величавою, урочистою мовою. Темами для середніх і низьких жанрів були наука, природа, людські та соціальні вади. У творах цих жанрів діяли представники середніх і нижчих класів, мова наближалася до розмовної. Якщо у високих жанрах прославлялись ідеї монархії та громадянського служіння, то в середніх і низьких жанрах утверджувались ідеї пізнання світу й людської природи, викривалися вади суспільства й людських характерів.

    У класицизмі персонажі поділяються на позитивних і негативних, в образах людей домінувала якась одна провідна риса. Понад усе в героях класицизму цінувалося верховне начало — розум, який усвідомлювався як чинник високої духовності й моралі. Людські пристрасті були виявом стихійного й руйнівного начала. Класицисти вважали, що тільки розум може дати людині найвищу мету життя. В оцінці особистості важливу роль відігравали моральні принципи, поняття про норми поведінки та доброчесності. У творах класицистів виявилося різке протиставлення добра і зла, піднесеного й буденного. Їхній основний зміст становили протиріччя між природними бажаннями людини й громадянським обов'язком, пристрастями та розумом. Герої класицизму жертвували собою заради обов'язку, а якщо й віддавалися пристрастям, то це призводило їх до поразки та трагедії.

    Художні твори відповідали правилам симетрії, гармонії всіх елементів, що відображали важливі й сповнені мудрості події буття.

    Митці оцінювали зображувані події передовсім за їхнім суспільним значенням. Вони вважали, що головне завдання мистецтва — дати людям певні норми, зразки для наслідування в поведінці та вчинках. Представники класицизму були переконані в існуванні двох головних умов людського щастя — суспільної (підкорення державним інтересам) та етичної (підкорення пристрастей розуму). Тому всі жанри класицизму відзначаються дидактичністю, прагненням повчати. При цьому митці повчали всіх — від короля та дворянства до представників народу, намагаючись наблизити до життя свій ідеал.

Н. Пуссен. Пастухи в Аркадії. 1650 р.

    Класицизм виявився в різних видах мистецтва. У літературі його представляють Франсуа Малерб, Франсуа де Ларошфуко, П'єр Корнель, Жан Расін (Франція), Михайло Ломоносов, Гавриїл Державін (Росія) та ін.; у живописі — Нікола Пуссен, Клод Лоррен (Франція), Карл Брюллов, Олександр Іванов (Росія) та ін.; в архітектурі — Андре Ленотр, Жуль Ардуен-Мансар (Франція); у музиці — Жан Батист Люллі (Франція) та ін.

    Найкрасивішою країною Європи XVII ст. була Франція, а найрозкішнішим її містом був Париж. До резиденції короля Людовіка XIV, Версаля, побудованої в стилі класицизму (архітектори Луї Лево та Жуль Ардуен-Мансар), з'їжджалися знатні кавалери, прекрасні дами й талановиті митці. Тут, у палаці чи просто неба, розігрували вистави, читали вірші, виконували музичні твори на честь монарха. Нині Версаль — один із найкращих музеїв світу.

Версаль. Фонтан Аполлона. (Франція). 1668-1671 рр.