Зарубіжна література 7 клас

   30.03.2022р.

Зарубіжна література

Тема:

О. Генрі "Останній листок". Новела "Останній листок" - гімн людині, котра здатна на самопожертву заради ближнього. Специфіка розкриття образу Бермана. Образи дівчат (Сью, Джонсі). Особливості художньої мови новели, оповідач.

Опрацювати матеріал блогу. Виконати самостійну роботу за покликанням https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3746685

    Життя — нелегка річ. Особливо це стосується людини, котра вболіває за долі інших. А письменники, як відомо, є саме такими, Дуже часто їхнє життя — це суцільні труднощі. Складною виявилася й доля американського митця О. Генрі. Але він досить мужньо боровся з негараздами. О. Генрі любив повторювати: «Життя — не трагедія і не комедія. У ньому поєднуються і комічне, і трагічне одночасно...» Можливо, саме тому, читаючи твори письменника, людство ось уже майже століття весело сміється і плаче одночасно. Чому? Це і є одним із його секретів, який ми спробуємо сьогодні розгадати.

     Головна ідея творчості О. Генрі: «зумисно прихована істина-скарб» - це імпульс для написання твору. Завдання читача - пізнати, яку істину знав письменник, але вважав за краще приховати її, щоб змусити читача розгадати таємниці тексту, щоб відчути її спочатку серцем, а потім усвідомити розумом і перетворити на власну духовну цінність.

Бліц-інтерв’‎ю:

- Розкажіть про своє враження від знайомства з текстом новели.

- Чим зацікавив вас текст? Про що він?

- Які думки виникли по закінченні читання?

- Які загадки й таємниці тексту ви помітили?

- Які епізоди/уривки привернули вашу увагу найбільше? Чим саме? Визначте головне.

“Останній листок” характеристика Джонсі

    Джонсі гарно малювала, була досить розумною і працьовитою, але хіба ці якості могли їй допомогти на шляху до повноцінного одужання? Ні, ніяк не могли. Щоб розлучитися з хворобою і одужати, людина повинна володіти силою волі, а ось у Джонсі її, на жаль, практично не було. Вона зневірилася в тому, що зможе одужати, хоч це і залежало цілком виключно від неї самої та від її відношення до свого захворювання. Навіть доктор, який відвідав Джонсі, сказав, що від її настрою залежатиме, виживе вона чи ні.

    «- У неї один шанс… ну, скажімо, з десяти,- повідомив він, збиваючи ртуть у термометрі.- І цей шанс полягає в тому, щоб вона хотіла жити. Та коли люди починають діяти в інтересах гробаря, то вся фармакопея — марнота. Ваша маленька подруга вже вирішила, що ніколи не одужає».

    Але дівчина не могла вірити у своє одужання, навпаки вона почала думати, що смерть прийде до неї тоді, коли з дерева, яке стоїть за її вікном, опаде останній листок.

    «… я хочу побачити, як упаде останній листок. Я стомилася чекати. Стомилася думати. Мені хочеться розслабитись, ні за що не триматися й полетіти — дедалі нижче й нижче — як один з отих нещасних, виснажених листків».

    Але час йшов, дерево повністю опало, а один-єдиний листок все продовжував висіти. Нарешті це додало впевненості дівчині, вона стала іншою – вона стала вірити в те, що виживає. Саме тоді Джонсі і одужала, стаючи все міцніше день від дня.

    На прикладі Джонсі можна зрозуміти натуру творчої людини, яка потребує підтримки і іноді навіть жертовного душевного лікування. На жаль, ціною порятунку життя Джонсі для Бермана стало його власне життя.

Образ Джонсі

• бліда
• непорушна, мов статуя
• мініатюрна
• «недокрів’я»
• не бажає боротись із хворобою, готова була вмерти

“Останній листок” характеристика Сью

    Сью – подруга Джонсі, разом вони знімають кватриру. Сью також художниця, разом з подругою вона ділить свої незгоди та радощі. Їх дружба більша, ніж просте товаришування, бо кожна здатна на самопожертву заради іншої. Життя не занадто добре до дівчат, вони змушені брати замовлення на малюнки заради грошей, які потрібно сплачувати за помешкання, їжу та інші людські потреби. Проте їх мізерних заробітків ледве вистачає на те, щоб сплачувати рахунки. Тому тяжка хвороба Джонсі є для дівчат нелегким випробуванням, адже грошей на ліки немає, і немає можливості їх заробити. Джонсі вимушена залишитися без медичної допомоги, віч-на-віч із хворобою, користуючись лише дружньою підтримкою своєї подруги Сью та старого художника Бермана.

    Дівчина підтримує подругу і коли та нарешті починає одужувати, розповідає правду про листок за вікном:

    «А тепер подивись у вікно, люба, на останній листок плюща. Тебе не дивувало, що він ні разу не затремтів і не колихнувся від вітру? Ах, сонечко, це і є шедевр Бермана, він намалював його тієї ночі, коли впав останній листок».

Образ Сью з твору “Останній листок”

• надійна
• терпляча
• відповідальна

Порівняльна характеристика Сью та Джонсі з твору “Останній листок”

    Мабуть, кожний, хто прочитав новелу, зрозумів, що таке справжнє співчуття й милосердя, утвердився в думці, що треба бути уважнішими до тих, хто поруч, вчитися “бачити” серцем. А ще ми дізналися, що шедеври – це не тільки твори мистецтва, які живуть у віках, а й те, завдяки чому не згасає життя.

    Досить цікава символіка новели. В оригіналі новели “Останній листок” вжите слово, що перекладається як виноградна лоза і як плющ. Але перекладачі обирають слово “плющ”. І це невипадково. У християнській символіці плющ трактується як символ вічного життя і символ смерті. Плющ в’ється вгору, так і людина чіпляється за життя, коли хоче вижити, подолавши всі негаразди. Тому в новелі використано образ саме цієї рослини.