Зарубіжна література 7 клас

 25.03.2022р.

Зарубіжна література

Тема:

Новела як літературний жанр, її характерні ознаки, різновиди. О. Генрі "Останній листок". О.Генрі - майстер новели. 

 Ознайомитися з біографією О.Генрі, прочитати новелу "Останній листок".

Коротко про письменника.

    Уже понад століття, читаючи твори американського письменника О. Генрі, людство сміється й водночас сумує. До новел митця хочеться повертатися в різні періоди життя. У них ми вчимося милосердя, любові й мудрості.

    Справжнє ім’‎я письменника – Уїльям Сідні Портер. Він народився 11 вересня 1862 р. в м. Грінсборо (штат Північна Кароліна, США). Його батька, лікаря за професією, шанували в місті за знання й співчутливе ставлення до хворих. Мати рано померла, залишивши сиротами трьох маленьких синів. Після смерті матері вихованням Уїльяма займалася тітка Евеліна Портер, яка керувала в Грінсборо приватною школою для дівчаток. Саме в школі тітоньки Уїльям прочитав твори В. Скотта, Ч. Діккенса, А. Дюма та В. Гюго, які залишилися його улюбленими книжками на все життя. Згодом хлопець почав працювати в аптеці свого дядька. Коли Уїльямові виповнилося двадцять років, він погодився на пропозицію друга – доктора Джеймса Холла – поїхати до Техасу, де той мав невеличке ранчо. Невдовзі юнак навчився їздити верхи, купив модний ковбойський капелюх і розмовляв іспанською мовою не гірше, аніж місцеві ковбої. Саме тут він написав перші гумористичні оповідання. Пізніше У. Портер оселився в м. Остіні – столиці Техасу. Він часто змінював професії, шукаючи справу до душі. Одного разу юнак побачив на вечірці красуню Атол Естес Роуч і закохався. Молоді люди обвінчалися. Атол була лагідною, чуйною, турботливою й цілеспрямованою дружиною. Під її впливом Уїльям почав серйозно працювати над оповіданнями й друкувати їх у місцевих газетах. Фінансовий стан молодої родини покращився – У. Портер працював бухгалтером-касиром Остінського національного банку. Проте ревізія в банку обернулася трагедією для молодого подружжя. За порушення у веденні бухгалтерської документації Уїльямі загрожувало ув’‎язнення, і він вирішив утекти спочатку до Нового Орлеану, а потім у Гондурас. Так почалися найважчі часи в його житті. Можливо, Портер якось би влаштувався на півдні Америки, знайшов би згодом прибуткову справу, але змушений був повернутися. Дізнавшись, що дружина помирає, Уїльям, незважаючи на небезпеку, приїхав додому.

    Атол померла в нього на руках. Одразу після похорону У. Портера заарештували. Почалися довгі роки ув’‎язнення, які остаточно сформували нового американського письменника – О. Генрі. Саме такий псевдонім узяв собі Уїльям Портер. За три роки, проведених за гратами, він зіткнувся із сотнями людей, які втратили надію на кращу долю. Своїми творами О. Генрі намагався допомогти їм повернути втрачені почуття, подолати темряву, запалював вогник надії. Перше оповідання “Різдвяний подарунок Діка-свистуна” він відправив до журналу, сподіваючись заробити на різдвяний подарунок для дочки Маргарет. І автору пощастило!.. Він отримав гроші, на які купив подарунок для дочки.

    Незабаром літературна Америка помітила письменника О. Генрі, навіть не знаючи, хто ховається за псевдонімом. У 1902 р. митця запросили працювати до нью-йоркського журналу. Він переїхав до великого міста, його ім’‎я стало відомим в усій країні. У 1904 р. вийшов роман письменника “Королі і капуста”, у 1906 р. – перша збірка новел “Чотири мільйони”. Пізніше було ще сім збірок, у яких ідеться про героїв, яких доля випробовує різними обставинами, а нерідко кидає на самісіньке дно суспільства. Однак герої О. Генрі не втрачають справжніх почуттів і людяності. Цим вони нам і цікаві.

Літературознавча довідка

Новела – від італійського novella – новина – малий прозовий твір з несподіваним фіналом, що має такі характерні ознаки:

1) гострий, напружений сюжет;

2) відсутність великих описів;

3) парадоксальність ситуацій;

4) епізодичність;

5) ліричний підтекст.

«Останній листок» аналіз твору (паспорт)

Автор – О.Генрі.

Рік видання – 1907. Вперше твір було надруковано у збірці «Палаючий світильник».

Жанр твору – новела.

Тема – розповідь про хворобу Джонсі і її одужання.

Ідея – готовність до самопожертви в ім’я іншої людини.

Головна думка – людина живе, поки вірить у краще, поки жива надія.

Головні герої “Останній листок” – Сью, Джонсі і Берман – стають втіленням кращих людських якостей: любові, турботи, терпіння, вміння пожертвувати собою заради іншого.

• Джонсі. Хвора дівчина, зневірена, втомлена.
• Сью. Її подруга. Добра і чуйна. Художниця.
• Берман. Старий чоловік, зловживає спиртним.

Сюжет і композиція 

• Експозиція – опис кварталу, де поселились герої.
• Зав’язка – хвороба Джонсі.
• Розвиток дії – догляд Сью за хворою Джонсі.
• Кульмінація – картина холодної осінньої негоди уночі.
• Розв’язка – одужання Джонсі та смерть художника.

    Подруги Сью і Джонсі знімали студію в артистичному кварталі. Джонсі захворіла на пневмонію і їй не хотілося боротися з хворобою.

    Вона рахувала листя, яке облітало, і думала, що з останнім листком помре.

    Сью розповіла про це Берману, і той сильно розсердився.

    Останній лист не хотів облітати, і Джонсі стала одужувати.

    Берман захворів і помер, а на стіні залишився намальований ним лист.

Особливості новели «Останній листок»

    «Останній листок» — одна з найкращих новел у світовій літературі, присвячених темі відданості людини іншій людині, любові до ближнього. Вона відзначається великою увагою до «маленької людини», порушує проблеми злиденного життя людей мистецтва, боротьби за виживання, взаємопідтримки і самопожертви.

    Крім того, новела «Останній листок» вирізняється динамічним сюжетом і зразковою композицією. Автор використав свій улюблений прийом побудови сюжету — несподівана кінцівка, однак цього разу ще й з подвійною розв’язкою. Тобто, ця маленька за обсягом новела має дві сюжетні лінії, одна з яких розповідає про життя і хворобу молодої дівчини Джонсі і її подругу Сью, а друга — про старого художника-невдаху Бермана та його шедевр. Спочатку здається, що головною сюжетною лінією є хвороба дівчини, але насправді це самовідданий вчинок Бермана, на який ніхто не очікував. Обидві сюжетні лінії набувають несподіваного розв’язання в кінці новели, коли стає відомо чим пожертвував старий художник заради порятунку молодої дівчини, яка вже втратила надію на одужання і віру в себе. Ніхто навіть не міг сподіватись, що саме Берман врятує життя Джонсі, ще й втративши своє. Завдяки такому прийому автор тримає читача в напрузі аж до кінця новели. Образ Бермана кардинально змінюється, він виростає в очах читача завдяки вчинку самопожертви, врятувавши життя, створивши свій перший і останній шедевр. Через образ Бермана автор розкриває найкращі риси характеру, притаманні людині, зокрема почуття любові до інших, небайдужість до чужого горя, взаємовиручка.

    О. Генрі створив чудовий твір, який вже понад століття не лишає байдужим читача і вражає своєю неповторністю.