Зарубіжна література 7 клас

  18.03.2022р.

Зарубіжна література

Тема:

Сутність "дедуктивного методу" Шерлока Холмса, утвердження в його образі сили інтелекту і моральних якостей. Доктор Ватсон як оповідач. Різні точки зору на події як художній прийом створення атмосфери таємничості.

    Подивитися фільми про Шерлока Холмса, порівняти з книгами. Опрацювати матеріал блогу і написати характеристику Шерлока Холмса або доктора Ватсона.

Характеристика Шерлока Холмса

    Холмс Шерлок (містер Холмс) – персонаж циклу детективних повістей і оповідань, прототипом якого став Джозеф Белл – викладач медичного коледжу в Единбурзі, що володів незвичайною спостережливістю й умінням розбиратися в життєвих ситуаціях за допомогою дедуктивного методу, чим дивував своїх студентів, одним з яких був Артур Конан Дойль.

    Xолмс називає себе сищиком-консультантом, він береться тільки за надскладні, самі заплутані справи, від яких відмовляються Скотленд-Ярд і приватні агентства. Не виходячи з кімнати, може розплутати злочин, над яким марно билися інші. Він принципово відрізняється від стандартно мислячих, тупоумних і невмілих поліцейських і сищиків з Скотленд-Ярду, яким ніколи не судилося стати професіоналами.

    Для Xолмса заняття сищика – найменше спосіб заробляти гроші. До вирішення будь-якого завдання він відноситься як філософ, як художник, як поет. Чим важче проблема, тим більше вона йому цікава. Унікальним Xолмса робить висота якостей його особистості. Любитель Гайдна і Вагнера  Xолмс є автором праць з психіатрії та хімії, Ватсон свідчить, що Xолмс майже не мав уявлення про сучасну йому літературу, політику і філософію, він нічого не знав ні про теорію Коперника, ні про будову сонячної системи і говорив Ватсону про те, що все це непотрібні знання. На думку Xолмса, людині потрібні лише знання, які є інструментами пізнання світу.

Характеристика доктора Ватсона

    Ватсон (доктор Ватсон) – постійний супутник Шерлока Холмса. Лікар за освітою, військовий хірург, який закінчив Лондонський університет в 1878 р. виконує функцію літописця діянь Холмса. Під час англо-афганської війни (1878-1880) отримав поранення плеча. За власним зізнанням, не виносив ніякого шуму.

    Ватсон описується в книжці як типовий англієць Вікторіанської епохи. Він скромний, розумний та мужній. Поступово він багато чого навчився в Шерлока Холмса і добре опанував дедуктивний метод.

    Доктор Ватсон вправно стріляв, був надзвичайно глибоко обізнаний в медицині, літературі, філософії, політиці.

    З’явившись в Лондоні, деякий час жив у готелі, потім зняв кімнату на Бейкер-стріт з Шерлоком Холмсом, який працював в хімічній лабораторії лікарні. Холмса йому представили як дивака, ентузіаста деяких областей науки, але людину порядну. Правдивий, прямий і ввічливий одночасно, він має почуття справедливості, надійний і зворушливо прив’язаний до Холмса, Ватон наділений безліччю прекрасних якостей. Його присутність поруч з Холмсом в оповіданні піднімає Холмса, який здається недосяжним в своїх перевагах навіть на тлі настільки порядної людини, як Ватсон.

Дедуктивний метод мислення

    До недавнього часу на питання, що таке дедукція, могли відповісти лише ті, хто вивчав логіку – науку про правила мислення. У числі іншого логіка вивчає і види умовиводів, зокрема дедуктивний і протилежне йому – індуктивний. Звичайно ж, про дедуктивному методі мислення знали і шанувальники детективних романів Артура Конан Дойля, головний герой яких – Шерлок Холмс досить часто вдавався до них, щоб обчислити злочинця.

    Але з тих пір як на екрани країни вийшов вітчизняний цикл телефільмів «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона» (а сталося це в 1979 – 1986 рр..), а потім в 2009 р. знаменитий «Шерлок», поставлений британським режисером Гаєм Річі, про дедукції не чув хіба що зовсім лінивий. Ось, наприклад, одна з фраз про дедукції, сказаних знаменитим детективом Шерлоком Холмсом: «Було б помилкою будувати дедукцію до того, як будуть отримані достатні дані». І ще одна: «Ніде так не потрібна дедукція, як в релігії – логік здатний підняти її до рівня точної науки».

    Однак далеко не всі прочитали романи або подивилися фільми чітко розуміють, що ж таке дедукція і в чому полягає суть дедуктивного умовиводу.

    Слово «дедукція» (deductio) – латинського походження. І означає воно «виведення». Міркування ж являє собою форму мислення, за допомогою якої, у відповідності з певними правилами, робиться те чи інше ув’язнення. Дедуктивне міркування передбачає висновок, зроблений логічним шляхом, від загального до приватного. (Індуктивний умовивід, навпаки, робиться від приватного до загального.)

    Той же Шерлок Холмс, маючи перед очима повну картину злочину, переходив до розгляду окремих деталей: виявляв ймовірних учасників, вивчав їхню поведінку і наявність мотивів. І таким чином визначав злочинця. «Відкиньте всі неможливе, – говорив він, – і те, що залишиться, і буде відповіддю, яким би неймовірним він не здавався».