Зарубіжна література 6 клас

   02.02.2022р.

Зарубіжна література

Тема: Описи природи та їх роль у творі Джека Лондона "Жага до життя". Значення назви оповідання.

Написати в зошиті літературний диктант. Розпочати читати повість В.Г. Короленка "Сліпий музикант".

Літературний диктант

1. Джек Лондон письменник:

а) американський;

б) англійський;

в) ірландський.

2. Справжнє ім’‎я Джека Лондона:

а) Джек Лернер;

б) Джон Гріффіт;

в) Джон Джордон.

3. Коли герой викинув усе золото, то все ж таки залишив при собі:

а) клунок, відерце, шапку;

б) укривало, відерце, рушницю;

в) ніж, куртку, чоботи.

4. «Він і сам злякався цієї загадкової істоти, що стояла прямо й не боялася його. Він стояв , як статуя, поки небезпека минула». Про кого йде мова?

а) героя і ведмедя;

б) вовка і героя;

в) героя і вчених з китобійного судна.

5. Чого герой боявся більше , ніж як померти від голоду:

а) замерзнути від холоду;

б) вкрити своїми кістками землю і мох;

в) вмерти наглою смертю до того, як голод вб’‎є в ньому прагнення жити.

6. Під кінець 5 -го дня до корабля залишилось ще:

а) 5 миль;

б) 7 миль;

в) 10 миль.

7. Події якого періоду історії Америки описані в оповіданні Д. Лондона «Жага до життя»:

а) «золота лихоманка» на Алясці;

б) об’‎єднання всіх штатів Америки в єдину державу;

в) вигнання індіанців із їх земель.

8. У творі Д. Лондона «Жага до життя» звучить ідея:

а) терпіння і труд все перетруть;

б) віри в людину;

в) боротьби за свободу.

9. Які події в житті Д. Лондона стали поштовхом до написання оповідання «Жага до життя»:

а) розповіді друзів - золотошукачів;

б) повідомлення з газет;

в) багатий власний життєвий досвід.

10. Про які риси характеру головного героя ми можемо говорити:

а) зневіреність, себелюбство, заздрість, упертість;

б) сміливість, терпіння, упертість, життєлюбство;

в) егоїстичність, упертість, злорадство, заздрість.

11. Що не кинув в дорозі Білл до останньої хвилини свого життя:

а) золото;

б) рушницю;

в) теплий одяг.

12. Визначте ідею оповідання «Жага до життя»:

а) людина кидає виклик смерті і перемагає її;

б) треба жити в гармонії з природою;

в) золото дорожче за життя.

Робота з текстом.

— Як в оповіданні змальовується північна природа? Знайдіть її опис у творі. Якою на тлі цієї природи постає людина?

(Зверніть увагу на те, як автор відокремлює кожен день описом стану сонця. Яким чином Джек Лондон через описи природи підкреслює емоційний стан героя?)

1) Вечір, початок оповіді: «Побіля обрію дотлівало сонце, ледве проглядаючи крізь запону туману й мли, що налягали на землю...»

«...сонце сідає на північному заході...»

«...тьмяне кружало сонця повільно ховалося на північному заході...» — герой залишається один, Віл покидає його. Жахається самотності.

Дотліваюче, тьмяне сонце — самотність.

Природа: «Невесела картина. З усіх боків, аж до обрію, одноманітна пустеля, пагорби всі пологі й низькі. Ані деревця, ані кущика, ні травинки — нічого, крім безкрайньої страшної пустки; і в очах нараз проблиснув страх».

Висновок. Самотність героя підкреслюється створенням образу північної пустелі, що викликає у душі героя страх.

День перший: «Сонце зійшло на північному сході — принаймні там розвидніло, бо сонце ховалося за товщею сизих хмар».

«Небо теж було сіре. А на небі ні сонця, ні навіть проблиску сонця».

Сонце ховається, ні проблиску його нема — невідомість, сумніви у своїх силах.

Природа: «Ніде ані деревця, ні кущика — саме тільки море моху, серед якого розкидано сірі скелі, сірі озерця та сірі струмки».

Висновки. Панування сірого кольору і навколо і у душі героя створюється нагнітанням сірого. Сірий — невизначеність.

День другий: «Сонця не було. Земля й небо стали ще сіріші, аж темні».

«Сонце підсушило кущики моху, і він погрівся, випивши окропу».

Сонця нема — все сіре, холодно.

Природа: «Віяв холодний вітер, і перший сніг побілив вершки горбів... повітря сповнилось білою гущею. Почав падати мокрий лапатий сніг. Попервах він танув, ледве торкаючись землі, але дедалі снігопад густішав, і зрештою сніг укрив землю суцільним завоєм, погасив вогнище й замочив запас моху».

Висновки. Загострення відчуття холоду, самотності, безнадії.

День третій: «...уранці, міркуючи розважливіше, він розв'язав шкіряну шворку, що нею засупонював лосячу торбинку. З неї полився жовтий потік зернистого золотого піску й самородків. Він розділив золото надвоє: одну половину, зав'язавши її в шмат укривала, заховав біля примітивного виступу, другу згріб назад у торбинку».

Сонце не згадується — починається боротьба за життя. Віддав золото (спочатку половину, потім ще половину, «...залишив собі тільки шматок укривала»).

Природа: без опису.

Висновок. Герой не шукає сонце, автор не акцентує на стані природи.

День четвертий: «Знову туман». Надвечір: «Він прийшов до тями, лежачи горілиць на кам'яному виступі. Гріло яскраве сонце».

Сонце яскраве — герой побачив корабель.

Природа: без опису.

Висновок. З'явилась надія. Сонце — життя.

День п’‎ятий: «Зійшло яскраве сонце... Погода стояла чудова...»

Сонце яскраве — героя врятовано.

Природа: без опису.

Висновок. Джек Лондон дозволяє своєму персонажу побачити яскраве сонце, лише випробувавши його на міць у боротьбі за життя.

  Анонімність головного героя оповідали «Жага до життя» пов'язана з ідеєю твору: збереження гідності, людської сутності за екстремальних умов, перемога людини над життєвими обставинами, над собою, на смертю. Головний герой залишається Людиною. Описи довкілля в оповіданні «Жага до життя» створюють емоційне тло до подій твору, загострюють силу конфлікту міг людиною і природою.

  Герой Джека Лондоні — переможець. Це мужня людина, яка не втрачає людської сутності в будь-яких ситуаціях. Навіть любов до життя не змогла його примусити знищити людські почуття Він бореться за;життя майже несвідомо. Саме «...життя, яке ще жевріло в ньому, гнало його вперед». Сила духу мужність, воля до життя — відмінні риси героїв Джека Лондона, завдячуючи яким письменник став одним із найулюбленіших серед читачів.