Зарубіжна література 9 клас

   26.04

Зарубіжна література

Тема:

Філософські проблеми. Народний гумор у творі "Тев'є-молочар" Шолома-Алейхема.

Дочитати твір (глави "Тев'є їде в Палестину", "Вийди!").

Серед героїв твору мені найбільше запам'ятався... Відповідь обґрунтуйте. (Написати в зошитах).

    Шолом-Алейхем, життєрадісний філософ, товариш знедолених і скривджених, прийшов у єврейську літературу саме тоді, коли це було необхідно. Ніхто не був так потрібний народу, як він. Це були тяжкі часи в житті єврейського народу: давались взнаки принизливі обмеження в правах, сумні події погромів, усіх турбувала «межа осілості». Тоді в одній із повістей і прозвучали слова незнищенного життєлюбця: «Ви знаєте, що автор цієї повісті за своїм характером меланхолік і віддає перевагу смішним історіям над сльозливими. Автор прощається з вами, добродушно сміючись і бажаючи вам, щоб і євреї, і всі люди на землі більше сміялись, ніж плакали. 

    У своїй повісті про молочаря Шолом-Алейхем не тільки змальовує звичаї, традиції та побут євреїв на зламі XIX-XX століть, а й ставить важливі філософські питання людського буття. Які саме - з’‎ясуємо на уроці. А також розглянемо сміхову стихію твору, що є його важливою частиною.

    Класик єврейської літератури Шолом-Алейхем і його легендарний «Тев’‎є-молочар» викликають захоплення вже не в одного покоління режисерів, акторів і глядачів. Кожне із них по-своєму бачить і сприймає події, описані видатним єврейським письменником. Утім, на те він і класик, щоб його творіння були актуальними роками, десятиліттями чи навіть століттями, бентежили свідомість багатьох поколінь і знаходили відгук у душах людей різних національностей, різного віку, різної віри...

Словник-довідник уроку

Філосо́фія  — (дав.-гр. φιλοσοφία, дослівно: любов до мудрості) особлива форма пізнання світу, що виробляє систему знань про фундаментальні принципи буття людини, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах. 

Філософські проблеми - це питання, на які неможливо дати однозначні й вичерпні відповіді, і тому кожне нове покоління людей пробує відшукати своє власне тлумачення цих життєвосмислових проблем людського існування.

  Найважливіші проблеми філософії: хто така людина і яке місце займає вона в світі? Яка природа світу, Космосу? У чому полягають причина й основа його існування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існування Всесвіту, чи він, є самодостатнім і не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил?У чому полягає сенс людського життя і людства в цілому? Ї чи існує цей сенс взагалі? У чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою? Як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль в житті індивіда і людських спільнот?Людина і доля. Чи вільна істота людина, чи над нею панує фатум, доля? Чи визначено її життєвий шлях заздалегідь, чи ні?

Ремінісце́нція (від лат. reminiscentia — спогад) — елемент художньої системи, що відсилає до раніше прочитаного, почутого або побаченого твору мистецтва.

Філософські проблеми повісті «Тев’є-молочар»

• Місце людини у світі і картина світу;
• Батьки і діти (особливості відносин у єврейських родинах);
• Гроші і влада;
• Релігія.

    Філософські проблеми, які письменник порушує у творі, розкривають цілий світ мудрості через звичайні побутові теми: мир і злагода у великій сім’ї; як видати заміж дочок; як побільше заробити грошей, від яких залежить існування родини.

ФІЛОСОФІЯ ТЕВ`Є
Біблійні ремінісценції (неявні цитати, цитування без лапок)	Тев’є дуже часто використовує цитати із Псалтиря, Біблії (мається на увазі Талмуд), хоча не завжди ці цитати дослівні. Молочник часто молиться, звертається до Бога. Але Бог для нього не просто щось недосяжне. Він один, з яким можна радитися, просити допомоги і  нарікати на трагічність людського життя. Тев’є думає так: «А єврей і поготів повинен все сприймати покірно та повторювати: «І то благо».
Стосунки у єврейських родинах (з дружиною, дітьми)	Тев’є побоюється дружину, коли пропустить лишню чарку, або коли знає, що вона буде незадоволена якимось його рішенням, але жаліє її, намагається оберігати від неприємних новин, вигадує певні історії з її улюбленою бабусею Цейтл. Він намагається не нервувати дружину, дослухається до її думки, хвилюється за її здоров’я, хоча іноді, цитуючи царя Соломона, кепкує з неї. Дружина, коли сварить Тев’є, не забуває додавати «годувальнику мій золотий». Доньок вважає найкращими, хоча говорить, що «не гоже батькові самому хвалити своїх дітей, та ж так і люди кажуть».
Матеріальні блага	Коли Тев’є дивиться, як їдять та п’ють егупецькі багатії, думає: «Останню сорочку готовий закласти, аби багатієм бути». Якби головний герой мав десяту частину того, що він побачив у Егупці, він синагогу покрив би залізом, щоб зробити кришу кращою, відкрив би школу для дітей; лікарню для бідних. Коли діти панночок кладуть багато грошей на стіл, щоб заплатити за те, що він допоміг, Тев’є реагує так:  «У мене ноги й руки затрусилися, думав не витримаю,- втрачу свідомість». Бажання євреїв заробити примножує можливості роду.

    Повість Шолом-Алейхема «Тев’‎є-молочар» сповнена оптимізму та доброти, хоч і зображує важке життя Тев’‎є і його родини. У монологах головного героя є місце і дотепним жартам, і кумедним містечковим історіям. Молочар розмірковує над невеселими проблемами, з якими йому випало зіткнутись, однак не скаржиться на долю. На власному прикладі він показує, що треба з гумором ставитися до складнощів, уміти бути вдячним за ті щасливі моменти, які є в житті кожної людини, а якщо вже не вистачає сліз — сміятися.