Українська література 7 клас

   01.04

Українська література

Тема:

Марина Павленко. "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських". Роздуми про сенс людського життя, моральний вибір кожного.

Знати зміст повісті-казки М. Павленко "Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських" (22-41 розділи), переказувати їх, аналізувати.

Із пригод Софійки в минулому найбільше мене вразило..., тому що... (Відповідь написати в зошитах).

♦ Ким є русалки у слов’янській міфології?

Русалка — діва вод, за іншими джерелами — жінка водяника. Це висока, гарна дівчина, що живе на дні водойми. Русалками ставали дівчата, що втопилися від нещасного кохання або їх утопили мачухи. Русалка може вийти заміж за людину, але шлюб буде невдалим.

♦ Чому саме Русалонька, а не русалка?

Софійка на початку твору читала казку про принца та Русалоньку. Імовірно, ідеться про твір Андерсена. А в цій літературній казці образ русалочки відрізняється від народних уявлень українців.

Любов русалоньки до принца — головна, центральна тема казки. Це тема не звичайної людської любові, а любові романтичної, приреченої, любові — самопожертви, любові, що не зробила героїню казки щасливою, але яка безвісти для неї не пропала, тому що не зробила її остаточно нещасною. У міфології русалка, втративши свою безсмертну душу в результаті зла, вчиненого над нею, як над людиною, може цю душу знайти, якщо змусить людину полюбити себе. Любов русалки й людини не обов’язково повинна бути взаємною. Русалка може не відповідати людині й погубити її, закохавши в себе. Але любов людини до неї — це головна сходинка до пошуку русалкою безсмертної душі. Тому вона повинна спровокувати людину, викликати цю любов будь-якими шляхами й засобами.

В Андерсена ця тема зберігається й переосмислюється. Русалонька хоче домогтися любові людини, хоче знайти безсмертну душу. «А чому в нас немає безсмертної душі? — смутно запитала русалочка, — я б віддала всі свої сотні років за один день людського життя, щоб потім теж піднятися на небо… Як я люблю його! Більше, ніж батька й матір! Я належу йому всім серцем, всіма своїми помислами, йому я б охоче вручила щастя всього мого життя! На все б пішла я — тільки б мені бути з ним і знайти безсмертну душу!..». Безсмертна душа русалочці необхідна, тому що їй дано всього триста років, це більше життя, але це єдина можливість існування, а безсмертна душа дає можливість жити вічно.

♦ Хто головний герой: Софійка чи Русалонька?

Софія — ім’я імпульсивне й глибоке, проте в ньому закладена недовіра до своєї чуттєвості й достатня серйозність. Утім, недаремно в давнину це слово вибрали для позначення мудрості, досягти якої неможливо без глибини почуттів. Справді, легко перемогти свої пристрасті, коли вони слабкі, той же, хто зуміє привести в рівновагу якнайглибші переживання, той набуде й мудрості. Означає «мудрість». тому зазвичай його перекладають як «мудра». Ім’я Софія зустрічається в дуже багатьох країнах світу, наприклад, у звучаннях Софія, Софі, Зофія й навіть Жофія.

♦ Софійка відрізняється від інших героїв твору?

 Здатність подорожувати в часі, вона сприймає життя як казку.

♦ Чому саме вона наділена такою властивістю?

В одному з інтерв’ю в письменницю запитали: «Коли ви пишете казку — сприймаєте її як умовність, чи так, як діти — як правдиву реальність?».

Ось що прозвучало у відповідь: «Тільки як правдиву реальність! Хто повірить у мою казку, якщо не віритиму в неї сама? Це те саме, що готувати для інших страву, якої сама не хочеш споживати! Персонажам своїх творів я щиро вдячна, що вони свого часу впускали мене на свою «територію». дозволяли пожити їхнім життям, у паралельному вимірі, відволікши мене від буденних проблем. Я усім їм вірила і вірю, як собі…».

 Письменниця хоче, щоб малеча вірила в добрі чудеса, в те, що навіть привиди бувають добрими, іноді й вони потребують нашої допомоги; що людина, навіть маленька, може змінити світ на краще; що старовинні бабусині коралі в добрих руках  обов’язково  допоможуть виправити чужі помилки , повести людину зовсім іншим шляхом: змінять світ на краще; таке сприйняття світу в дитинстві на все життя закладає ніжність до всього живого, зігріває світ ніжним світлом краси і радості.