Зарубіжна література 8 клас

   22.01

Зарубіжна література

Тема:

Вільям Шекспір (1564-1616). Сонет №66, 116, 130. Виняткова роль В. Шекспіра в розвитку англійської національної літератури і світового мистецтва.

Уміти розповідати про письменника, вивчити напам'ять один із сонетів, аналізувати його, висловлювати свої враження. 

  Вільям Шекспір — великий англійський драматург і поет епохи Пізнього Відродження. Створені ним чотири століття тому п’‎єси і сьогодні хвилюють і вражають уяву глядачів і читачів. Кращі театри світу і видатні актори вважають для себе за честь і щастя поставити і зіграти шекспірівський спектакль. Ми досі дуже мало знаємо про Шекспіра. Для своїх сучасників він був тільки актор і драматург — заняття далеко не поважне, як вважалося в Англії на рубежі XVI — XVII століть. Авторів п’‎єс не мали навіть за письменників. Працювати їм доводилося багато. Театр був улюбленим видовищем і аристократів, і бідноти, а значить, була потреба в нових п’‎єсах. Після їх постановок залишався лише рукописний примірник, за яким актори розучували свої ролі. Тільки по смерті Шекспіра вийшло перше видання його творів, і майже відразу народилася легенда, ніби Шекспіро — всього лише псевдонім, під яким ховалася якась відома в суспільстві особа. Хто саме, про це сперечалися цілі століття. Чому? Та тому, що відомості про Шекспіра були украй мізерні. Крім того, ні до Шекспіра, ні після нього англійська поезія не знала такого багатства думок, образів, почуттів. А чи могла все це висловити в ті часи людина неродовита і ледь освічена? Адже Шекспір не зміг закінчити навіть школи, не кажучи вже про університет. Покоління шекспірознавців буквально по крихтах відновлювали хроніку його днів і творів.

  Вільям Шекспір народився в провінційному англійському містечку Стратфорд. Скрутне матеріальне становище батька змусило його рано залишити школу і допомагати родині. У 1585 році Шекспір покидає рідне місто і приїжджає до Лондона, де незабаром починає свою театральну діяльність як актор і драматург. Близько п’‎ятнадцяти років він грав на сцені і писав п’‎єси для своєї знаменитої трупи — театру «Глобус».

Творчість Шекспіра поділяють на 3 періоди:

1) 1590-1600 рр. — «оптимістичний».

Були написані комедії, основною темою яких була віра в життя та сили людини. «Приборкання норовливої», «Сон літньої ночі», «Багато галасу даремно», «Дванадцята ніч» та ін. Історичні хроніки.

2) 1600-1608 рр. — «трагічний».

Створені шедеври в жанрі трагедії «Гамлет», «Король лір», «Макбет».

3) 1609-1612 рр. — «романтичний»

Трагікомедії з щасливим фіналом «Зимова казка», «Буря».

Усього написано 37 п’‎єс, 2 поеми та 154 сонети.

Вільям Шекспір Сонет 116 аналіз

  Головною темою сонета Шекспіра є визначення справжнього кохання. Провідними мотивами цього вірша є незмінність справжнього кохання з плином часу й те, що саме справжнє кохання є духовним орієнтиром у просторі. 

  Це сонет-клятва, ліричний герой присягається у вірності кохання, усвідомлюючи всі життєві випробування, які можуть затьмарити почуття. 

  Художній світ сонета надзвичайно широкий, він розширюється до меж Усесвіту, сягаючи висоти зірки, за якою пливе мандрівний човник кохання («the star to every wand’rirg bark»), і водночас концентрується на особі однієї людини — на трояндових вустах і щоках («rosy lips and cheeks»).

 Тема - визначення кохання

 Ідея - справжнє кохання з плином часу не згасає 

Ліричний герой - присягається у вірності коханню, усвідомлюючи всі життєві випробування, які можуть затьмарити почуття 

Художні засоби - метафори ( любов – маяк, зірка) 

  Сутність кохання розкривається в оригіналі сонета метафорично. У першому катрені проголошується глибинність і непохитність цього почуття. Так, любов є зіркою («the star»), на яку орієнтуються мореплавці, це може бути Північна зірка, яку завжди можна відшукати в безхмарному небі, і, прямуючи за нею, мореплавець ніколи не схибить. Любов є «ever-fixed mark» — морськими координатами, за якими веде свій корабель мореплавець. Морська стихія є домінантою в цьому катрені. Тож любов як бурхливе море, і треба бути обізнаним і терплячим, щоб уміло вести свій корабель. У другому катрені задано як вертикаль цього почуття — висота зірки, так і горизонталь — терпіння, віра й християнська надія.

   У третьому катрені любов порівнюється з вічністю. Любов протиставляється часу, вона не рахується годинами або тижнями. Звертаючись знову до образу компаса («Within his bending sickle’s compass соте»), автор утверджує думку про обережність у плаванні на човні кохання серед буремних вод часу. Хоча слово compassв цьому контексті використовується в іншому значенні — sickle’s compass (дослівно укр «окружність серпа»), але тематично належить попередньому катрену.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/shekspir-sonet-116-analiz/